Прогулянка Андріївським узвозом
Мабуть, у кожній столиці світу є місця, де зовсім не відчувається метушня та галас мегаполісу. Є таке і в Києві.
Звісно, це Андріївський узвіз.
Отже, запрошуємо на прогулянку. Доки підбираєте зручне взуття, адже доведеться йти близько кілометра не надто гладкою бруківкою, розповімо кілька загальних фактів про узвіз.
Він пролягає відразу між пагорбами чотирьох гір – Андріївської, Замкової, Хоревиці та Старокиївської – та сполучає центральну частину Києва з його найстарішою місцевістю – Подолом. Ми підемо саме в цьому напрямку – зверху вниз.
Перше, що трапиться на шляху – це велика кількість картин, сувенірів та інших аксесуарів мистецького характеру. Та купувати їх не поспішайте: ретельно вибирайте та навіть торгуйтеся. Місцеві підприємці орієнтуються, в першу чергу, на іноземних туристів…
Минувши перші торгівельні точки, справа ви побачите композицію з відомої радянської комедії «За двома зайцями». Йдеться про найбільш зворушливий епізод стрічки, коли Свирид Петрович Голохвастов пропонує Проні Прокопівні руку та серце.
Скульптуру встановили тут у 1999 році не випадково, адже фільм знімали саме на узвозі.
Фото від Марини Журбенко
Наступна культурна зупинка прогулянки – Андріївська церква.
Кажуть, якщо поглянути на неї з певного ракурсу (можливо, з цього, що на фото?), то здається, наче церква зависла у повітрі.
Цікаво, що у ній нема жодного дзвону. За легендою, найменший шум може розбурхати води древнього моря, які «сховалися» під горою, відколи на ній побував Св. Андрій.
Прямуємо далі. Другою будівлею, яка вирізняється на тлі решти цікавих будинків, є Замок Річарда.
Фото від Володимира
Насправді, жодного відношення до Середньовіччя та англійського короля, якого возвеличував Вальтер Скотт у «Айвенго», замок не має. Та і замком цю будівлю, насправді, назвати важко, хоча зведена вона на початку ХХ століття у готичному стилі.
Планувалося, що квартири у ньому здаватимуться постояльцям. Так майже і було протягом всього часу і жили в ньому, здебільшого, представники творчої інтелігенції. А ще, за переказами місцевих, привиди. Сьогодні будівля – на реконструкції, яка вже добряче затягнулася.
Компенсацією за те, що вам не вдасться потрапити всередину замку, пропонуємо піднятися на оглядовий майданчик драбиною, що поруч з будівлею. Краєвид звідти вам точно сподобається.
Фото від MegaMalina
Спускатися сходами слід дуже обережно.
Після Замку Річарда узвіз стає більш пологим, а попереду ви побачите скульптуру дуже знайомої людини.
Фото від Сергія Бочарова
Геніальний Михайло Булгаков сидить на лавиці поруч зі своїм будинком-музеєм. До речі, можете присісти поряд з ним на кілька хвилин та подякувати за усі його неперевершені твори. А після – зайти до нього в гості, у музей.
На Андріївському спуску є ще одне місце, куди слід зайти в самому кінці прогулянки. Це музей однієї вулиці, в якому розповідається вся історія узвозу.
Шукати його доведеться вам самотужки. Хоча це не таке вже й складне завдання.
Куди важче розгледіти, скажімо, ніс Гоголя… Гаразд, даємо підказку. Шукайте на фасаді будинку №34.
Гарної прогулянки!
Коментарів немає