Золотий корабель Південної Пальміри
Насправді, є дві Одеси. Одна – над землею, інша – під нею. Перша – неймовірно вишукана, в неї закохуєшся з першого погляду.
Друга – маловідома та химерна, але з року в рік приваблює все більше туристів.
Саме одеські катакомби місцеві та приїжджі вважають наймоднішим місцем для зустрічі нового року, святкування дня народження чи тематичних вечірок.
Та слід зауважити, що вони далеко не унікальні, адже є ще славетні паризькі та римські катакомби. Втім, українські перевершують інші за протяжністю.
Скільки вони завдовжки, точно не знає ніхто. Більшість дослідників зійшлися на цифрі 2,5 км.
Цікаво, що катакомби з’явилися через необхідність розбудови Одеси, а коли самі набули обрис підземного міста, почали загрожувати цілісності надземних будівель.
У 30-их роках минулого століття міські будівлі зводилися з так званого ракушняку. Його добували в шахтах: різали спеціальними пилками, завезеними з Англії.
І ось шахта за шахтою – утворилося своєрідне метро, яке насправді є небезпечним лабіринтом. Адже катакомби завжди були місцем для темних справ контрабандистів, волоцюг та їхніх колег.
Кажуть, і сьогодні також. Та значно частіше у підземеллях можна зустріти відчайдушних археологів, які шукають… золото.
Хтось «Бригантину», хтось «Титанік». І цьому є пояснення, точніше легенда. Дві.
У 40-их роках ХХ століття один з жителів-моряків села Нерубайське, що поруч з Одесою, допоміг врятувати неподалік Іспанії португальський корабель з дуже цінним вантажем. За це перші особи країн нагородили відважного моряка «Золотою Бригантіною» – макетом човна, вилитого із золота.
Під час Другої світової війни чоловік сховав цінний подарунок в катакомбах, але так за ним і не повернувся.
За іншою легендою, під Одесою схований 20-кілограмовий макет славетного Титаніку. Його замовив на згадку один з пасажирів-одесит, який дивом врятувався у катастрофі. За своїм скарбом він також не повернувся.
Скептики запевняють, що обидві байки вигадані за підземними застіллями і ні крихти правди у них нема. Але легенди досі притягують відчайдух.
Тому якщо і ви надумаєте вирушити за скарбами, то не забудьте про, насамперед, інструктора, зручне взуття,одяг та ліхтарик, а краще кілька.
З нетерпіння чекаємо на фото, бо поки в нас на сайті лише фрагменти партизанських бункерів. І нагадуємо, що на травневі свята ми всі офіційно відпочиватимемо аж 4 дні. Хороша нагода для екстремального відпочинку, чи не так?
Коментарі (2):
Трохи моторошно, проте цікаво б залізти....
Певно, що легенди про золоті корабліки свіжі - коли мене цікавили катакомби, про них інчого не чув. А от щодо довжини 2,5 км - це щось дуже мало. Хіба що “офіційні” катакомби, відкриті для відвідувачів. Багато проходів замуровано, завалено...