Перші олігархи України

У рідному містечку Глухів Сумської області Артемія Терещенка звали Щедрим Карбованцем. У його візку завжди була свіжа їжа, яка доставлялася в кожен будинок, причому за щедрою ціною і навіть «в кредит». Так само було і після придбання ним лавки для торгівлі хлібом та деревом. До нього зверталися за порадою, йому довіряли. Навіть складали легенди, за однією з яких австрійський офіцер, якому родина Терещенків дала притулок, залишив мішок з російськими асигнаціями. Після скасування кріпосного права в 1861 році багато поміщиків продавало свої заводи за безцінь. А такі активні сміливці, як Артемій Якович, скуповували їх і модернізовували.

За кілька років Терещенко став власником 10 заводів, об'їздив всю країну, збираючи кращі технології з виробництва цукру, а люди тільки й мріяли попрацювати на його заводах. Адже працівник Терещенко міг розраховувати на безкоштовне житло і харчування. При кожному заводі були школа, лікарня, ремісниче училище і навіть чайна. За свої добрі справи 29 березня 1872 року цар Олександр II дарував купцеві 1 гільдії Терещенку спадкове дворянство - випадок небувалий на той час! Набожний Артемій Терещенко, передаючи справу синам - Миколі, Федору та Семену, взяв з них слово - щоб 80% прибутку йшло на благодійність і меценатство рідного краю.

Така кількість музеїв, храмів, шкіл, училищ і будинків не було збудовано жодним українським меценатом. Син Артемія, Микола, 14 років поспіль обирався міським головою. Посилаючи гроші людям, які потрапили в скрутне становище, Микола сам писав їм листи: «Вельмишановний пане .., не відмовте в люб'язності виконати моє прохання і прийняти від мене цю суму».

Спадкоємцем величезного багатства в шістнадцять років став онук Миколи, Михайло Терещенко. У 25 років він став главою промислової імперії і одним з найбагатших людей у світі. У 1917 році він стане під прапори Тимчасового уряду, доб'ється кредиту від світових банків і опиниться за гратами, та ще й банкрутом. Заводи Терещенка більшовики розгромлять, а твори мистецтва порубають шаблями і спалять. Михайлу дивом вдалось виїхати за кордон.

Пізніше мільйонер Ротшильд запросив його на посаду керівника свого банку в Лондоні. І не прогадав. Фінансовий геній врятував один з найбільших банків під час світової фінансової кризи. А в 1938 р., в ніч перед аншлюсом Австрії, Михайло Терещенко встиг перевести всі активи банку з Відня до Монако, за що на нього мав зуб сам Гітлер.

Сьогодні його нащадок — Мішель Терещенко — вирішив повернутися на батьківщину і відкрив у Глухові бізнес з виробництва льону та меду. А ще написав книгу про свою сім'ю під назвою «Перший олігарх» і продовжив допомагати городянам, як і його прадіди.

Джерело: газета «Сегодня» 

Для того, щоб коментувати, потрібно бути авторизованим на сайті

Коментарів немає