А ти бачиш як сонце сідає,
У червоне фарбуючи все?
Та як небо багряно палає
І тривогу у душу несе?

Бережіть собори ваших душ
Від неправди, фальші і від бруду,
Руку вбивці зупиніть: «Не руш,
Це оте, що в славі вічній буде!
Не торкайсь того, що є вінцем,
Славою премудрого творіння,

Вечір приходить
Сонце сідає
Літній вже день догора
Вже й соловей У саду не співає
Скрізь тиша, вечірня пора
Сутінки ночі
Впали на землю
Вкрилась росою трава
Місяць…

Крим, Миколаївка

Ніч тишею усе накрила
І сни чарівні дарувала.
Розкрила чорні-чорні крила
І всіх тихесенько гойдала

На землю ангели дивились:
Крадіжки, зради, вбивства всюди,
Забули люди, як молитись,
Про небеса забули люди.
Не зводять очі в піднебесся,
Потупившись у сірий пил.
А голубінь…

Одного разу як гроза, три гола, на футболі ...