Захід сонця над великим містом

Іноді, щоб побачити захід сонця, потрібно лиш виглянути з вікна, відірвавшись від монітора. І ти дивишся і розумієш, що справжнє життя воно не тут, не вмістилося на 10 дюймовому екрані нетбука. Ні. Воно там, за цим самим вікном, там, де чути сміх і голоси тих, хто живе в режимі off-line. Відлуння знайомих пісень і усмішка на твоєму обличчі, і хочеться як у дитинстві бігти босоніж по стежці, валятися на дерев’яному пірсі, спостерігаючи захід сонця, забувши про багато що і багатьох....
У такі моменти залишається лише місце для теперішнього….