Києво-Печерська Лавра: від печер до культурної скарбниці
Святиня є справжньою окрасою правого берега Дніпра та всієї столиці. Її розбудова розпочалася з печер. Тому така й назва.
Першу викопав духівник Ярослава Мудрого Іларіон та змушений був залишити її, бо став митрополитом. У 1051 році печеру зайняв чернець Антоній.
Слідом за ним тут почали селитися інші вірники і за наступні роки на пагорбах Дніпра утворився цілий підземний лабіринт. Коли ж їм стало тісно, вірники звели Успенську церкву та келії.
Фото від Володимира
У середині ХІ століття син Ярослава Мудрого князь Ізяслав віддав під святиню всю гору над чернечими печерами, де продовжували жити найбільш аскетичні ченці-відлюдники. У 1062 році монастир зрештою і назвали Печерським.
Фото від Dimitri Bogachuk
Дуже швидко монастир перетворився з виключно релігійного в один з найбільших культурних осередків Київської Русі.
Однак ХІІІ та ХІV століття були для святині трагічними: її двічі грабували – спершу орда хана Батия, а тоді військо кримського хана Менгли І. Та монастир вдалося відродити. Щоправда ким і як – відомостей майже нема.
Нова сторінка його історії розпочалася з 1688 року, коли монастир отримав статус Лаври. Хоча справжній розквіт святині припав вже на ХVІІІ століття, після великої пожежі, яка знищила більшість дерев’яних будівель. Відновлювали та розбудовували надалі Лавру в стилі бароко.
Фото від Дениса Дмитренка
Зокрема всередині століття було зведено майже стометрову (96, 52 м разом з хрестом) Велику Лаврську дзвіницю, яка відтоді височіє над правим берегом Дніпра.
До речі, це одна з найвищих будівель столиці. Замість 5 років, її зводили 15.
Нові трагічні випробування Лавра пережила у ХХ столітті. Спершу націоналізацію та закриття монастиря, а тоді знищення в результаті вибуху Успенського собору під час Другої Світової. Лише з нагоди 1000-річчя хрещення Русі у 1988 році монастир повернули православній громаді. Ще за два роки Києво-Печерська Лавра стала частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2000-ому – було відновлено Успенський Собор.
Сьогодні Києво-Печерська Лавра – це культурна скарбниця. Сюди прямують і туристи, які вперше завітали до столиці України, і вірники, в пошуках внутрішнього спокою.
Фото від Євгена Синенка
Найлегше дістатися сюди на метро. Їдете до станції «Арсенальна» («червона» гілка),виходите на поверхню та повертаєте наліво. 10 хвилин і ви на місці. Можете, звісно, сісти на будь-який з громадських транспортів у тому напрямку і дістанетесь святині ще швидше.
Гуляти Лаврою рекомендуємо з екскурсоводом: ви і не заблукаєте, і нічого не пропустите. Окрім згаданих будівель найбільше радимо завітати до постійної виставки мікромініатюр, де можна побачити підковану блоху та троянду у волосині. Також не пам’ятники Нестору Літописцю та Кирилу з Мефодієм, могилу російського реформатора Петра Столипіна, поряд з якою – надгробна плита Іллі Муромця, про якого, мабуть, і легенди чули, і мультфільм дивилися.
Восени минулого року керівництво історико-культурного заповідника анонсувало, що невдовзі туристи зможуть потрапити у підземелля Києво-Печерської Лаври. Йдеться про споруди, які створювалися протягом 9 століть та знаходяться прямо під наземними будівлями. При вході до підземель за радянських часів був режимний об’єкт – гараж першого секретаря Компартії УСРСР Володимира Щербицького.
Попри трагічну історію сьогодні Києво-Печерська Лавра як ніколи потребує опіки. Адже вона протистоїть часу, а в її стінах зберігається безцінне знання про наше з вами коріння.
Коментарів немає