Подих історії та легенд у Кременці
«Мандруючи» фотографіями Тернопільщини, ми натрапили на містечко, яке нічим не поступається в історичних пам’ятках та їхній кількості відомим туристичним центрам країни. Це Кременець у Тернопільській області.
Його перевагою є те, що від однієї цікавинки до іншої можна дібратися за лічені хвилини, адже місто – невеличке. З року в рік воно приваблює все більше туристів, особливо тих, які цікавляться історією.
Символ Кремінця – руїни замку, збудованого ще в XII столітті. Велична будівля, що знаходилася на вершині гори, викликала у сучасників страх – і навіть хан Батий не наважився її штурмувати. Із замком пов`язано чимало легенд. Одна з них розповідає про юну дочку власника замку Ірву. Вона відмовилася виходити заміж за аварського кагана, і він вирішив забрати красуню насильно. Разом з воїнами Ірва брала участь у героїчній обороні замку, але коли поразка вже була неминуча, вона кинулася в прірву. На тому місці забив дивовижної чистоти струмок – «Ірвині сльози». Туристи часто люблять біля нього фотографуватися та вмиватися. Радимо і вам взяти з них приклад.
Руїни замку знаходяться на стометровій горі, яку іменують Боною. Саме так звали володарку замку, що наприкінці XVIстоліття отримала його в подарунок від чоловіка – польського короля Сигізмунда І.
Бона перетворила фортецю на неприступну на той час твердиню. Також подейкують, що вона була захоплена ідеями вічного життя, і через це… пила кров незайманих дівчат. Та в будь-якому разі варто піднятися на гору, аби посеред руїн відчути неперервність часу. А також насолодитися прекрасним видом – Кременець тут як на долонях.
Усім, хто небайдужий до архітектури, неодмінно слід відвідати ансамбль єзуїтського колегіуму, збудований у середині ХVІІІ століття. Колись тут знаходився центр освіти на Правобережній Україні, і тогочасний Кременець називали «Волинськими Афінами». Але після участі місцевих студентів у польському повстанні навчальний заклад було ліквідовано царем, а все устаткування, бібліотеку і колекцію ботанічного саду було перевезено до Києва. Так у 1834 році утворився Київський університет.
Нині на території колегіуму діє педагогічний інститут. Але з-поміж усього архітектурного комплексу особливо вартою уваги є Преображенська церква – це найвища будівля в Кремінці, а її зовнішній вигляд і внутрішнє оздоблення справді вражають.
Фото від Павла Оніщука
Кременець пов`язаний з багатьма відомими історичними постатями. Зокрема тут народився видатний польський поет Юліуш Словацький.
У місті можна відвідати музей, присвячений життю та творчості письменника, а також піти до урочища Гниле озеро – улюблене місце прогулянок Словацького, де він, як кажуть, писав свої перші вірші. Місцина й справді дуже мальовнича. Погляньте самі.
Наостанок слід наголосити, що Кременець –це надзвичайно зелене місто, оточене сімома горами. Усі вони, до речі, входять до природного заповідника «Медобори».
Тож крім гори Бони, яку ми вже згадували, слід прогулятися до «Гори Божа», де знаходиться чудодійне джерело, куди щороку прибувають сотні паломників.А також – до «Дівочих Скель», де колись місцеві жителі випадково натрапили на кістки мамонта, печерного ведмедя та носорога, що жили тут сто тисяч років тому.
Тому якщо натрапите на якусь велетенську кістку, несіть її в музей :)
Коментарів немає