Архітекторові, який побудував Харків, пропонували роботу в Москві, але він обрав рідне місто

Про українського архітектора Олексія Бекетова кажуть, що він проектував не будівлі, а створював місто. Саме він фактично сформував архітектурний вигляд Харкова. За його проектами у цьому місті було створено понад 40 будівель, які є яскравими пам'ятниками архітектури XIX ст. – першої половини XX ст.

Народився Олексій Миколайович 3 березня 1862 в Харкові. Його батьком був відомий вчений, основоположник фізичної хімії Микола Миколайович Бекетов. Не можемо не помітити, що в роду Бекетових було чимало відомих людей. Його сім'я була пов'язана дружніми та родинними зв'язками з письменниками Іваном Тургенєвим та Сергієм Аскаковим, поетом Олександром Блоком, вченим Дмитром Менделєєвим.

А одним з перших вчителів Олексія Миколайовича була харківська художниця Марія Раєвська-Іванова (перша жінка в Росії, якій Академія мистецтв надала звання художника). Потім його наставником став учень Карла Брюллова Дмитро Бесперчій.



Навчався Олексій чудово. Він без особливих труднощів вступає на архітектурний факультет Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі та блискуче її закінчує. Молодому архітектору пропонують працювати в Петербурзі та Москві, перед ним відкриваються широкі горизонти. Але Бекетов повертається до Харкова, провінційне на той момент місто з населенням близько 120 тис. чоловік. Ось як сам архітектор пояснює свій вибір: «Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулочки рідного міста, тісні і брудні, забудовані глиняними будиночками вулиці. І мене нестримно потягнуло до Харкова. Захотілося віддати йому всі мої здібності».

Бекетов без перебільшення преображає Харків. Він створює розкішні маєтки для місцевої знаті. І в автобіографії зізнається: «Я змушував замовників будувати свої маєтки в найрізноманітніших стилях, починаючи від мавританського, класики, барокко, італійського Ренесансу і закінчуючи рококо і Віденським Сецесіоном». Сучасники захоплюються його будівлями, говорять про його стиль: піднесена і в той же час людяна архітектура.



У 1917-му Бекетов був уже визнаним майстром, і його талант цінувала і нова влада. Олексій Миколайович бере участь у проектуванні клубів, гуртожитків для робітників, адміністративних будівлі різних установ. Він працює не тільки в Харкові. Його будинки прикрашають Білгород, Сімферополь, Баку, Алушту, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ.

Але диктатурі пролетаріату були чуже витонченість ліній минулих епох. Архітектор освоює конструктивізм, але зізнається, що не розуміє і не приймає його, називає новий для себе стиль «коробкова архітектура».

 

У статті «Мої стимули до роботи» Бекетов пише: «Безперервна робота складає основний закон мистецтва, як і закон життя». Він працює практично до самої смерті. Збереглась чернетка його записки на ім'я директора Харківського інституту комунального будівництва: «Маю честь повідомити, що сього 19 серпня 1941 я після відпустки приступив до виконання своїх службових обов'язків».

Помер митець 23 листопада 1941.

Джерело: газета «СЕГОДНЯ»

Коментарів немає